Металорукав – гнучке рішення для електротехнічних робіт
Сьогодні широко використовуються такі сучасні вироби для прокладання кабелю, як гофровані труби, пластикові коробки, кабельні лотки. Однак, варто згадати і про старий, добрий металорукав, який так люблять електрики. Цей виріб широко застосовувався ще на пострадянському просторі. Причина проста - дешева сировина при металообробній промисловості, що активно розвивається, а також необхідність винайти щось «своє», щоб надійно захищати кабельні траси від зовнішніх механічних впливів. Справді, тоді металорукав був надійною бронею, з товстою за сьогоднішніми параметрами стінкою з оцинкованої сталевої стрічки, добротний, важкий за вагою.
Ще 2000 року на українському ринку з'явилися виробники з Туреччини, які запропонували покупцям свій аналог таких виробів. Дешева вартість і більше декоративні властивості, ніж захисні, зіграли свою роль. І, як не дивно, далися взнаки на розвитку українського ринку позитивно. Наприклад, один із позитивних моментів полягає в тому, що споживач продукції згадав про справжню роль металорукаву – захисну і цим не варто нехтувати. Також, українські виробники у виробництві своїх виробів вирішили не використовувати мінеральну олію, а перейти на спеціально розроблені емульсійні мастила, які б не залишали жодних слідів на рукавах. Звичайно, не обійшлося без втрати у вазі з економічних міркувань. Але це закономірно, тому що немає сенсу збільшувати вагу виробу в кілька разів, вартість якого сьогодні на кілька порядків вища, ніж за старих часів. При такому зменшенні ваги це не суттєво позначилося на характеристиках його міцності. Тож і сьогодні металорукава від українських виробників вважаються якісним товаром для прокладання кабелю.
Зазначимо, що зараз практично відсутня на ринку луджений матеріал, а більшість електромонтажної продукції виробляється з використанням оцинкованої сталі. Серед покупців популярністю користується така продукція, як металорукава з ізоляцією з ПВХ, а також кабельні лотки металеві. Їхні характеристики говорять самі за себе. Так, рукав з оболонкою з ПВХ може витримувати різні агресивні дії навколишнього середовища без шкоди для кабелю, а лоток дає можливість акуратно та максимально ефективно прокласти велику кількість дроту та кабелю одночасно. Однак у таких областях, як, наприклад, пожежна сигналізація, металорукав і сьогодні активно використовується.
Пристрій металорукаву
Виготовляється з використанням сталевої оцинкованої стрічки. Її пропускають через спеціальні валки у такий спосіб профілюють, а далі намотують на стрижень. В результаті утворюється гнучка спіральна труба, ланки якої з'єднані між собою замками, що заходять один на одного. Замки дають гнучкість та міцність перед навантаженнями одночасно. Чим більший діаметр рукава, там більше має бути ширина ланок. І навпаки, що вже діаметр, то вже ланки по ширині. При недотриманні цих простих правил значно втрачається гнучкість, а значить і міцність виробу, відсутня зручність при монтажі. При виробництві велике значення для обробки та з'єднання країв замків має (особливо для рукавів великого діаметра – можливий його розрив на витках при укладанні через «замки» хвилястої форми) загальне налаштування верстата, а також юстування валків профілюючих.
Виготовляється металорукав з таких матеріалів як сталь оцинкована, сталь нержавіюча, алюмінієвий сплав. При цьому перед тим, як перетворитися на стрічку, сталь піддається електролітичному цинкуванню, а вже після цього звивається. Іноді проводиться лудіння олов'яно-свинцевим сплавом – це простіший варіант, але набагато менш ефективний. При цьому виграє хіба що зовнішній блискучий вигляд, а ось інші характеристики залишають бажати кращого (швидке окислення в процесі експлуатації). Металорукав з алюмінію застосовується здебільшого як сполучний елемент у системах повітроводів та витяжок.
Металорукави бувають з наявністю бавовняного ущільнювача, часто з термостійкими властивостями. Це додатковий захист та герметичність. Ще один тип – металорукав у ПВХ оболонці. Має низку переваг, тому що характеризується додатковим захистом від впливу факторів довкілля. З недоліків такої продукції варто виділити їхню велику вартість, а також наявність деяких обмежень галузі застосування згідно з правилами пожежної безпеки.
Металорукава бувають герметичними та негерметичними. Зазначимо, що використання негерметичного рукава загалом дозволяється та передбачено нормами та правилами в Україні. Звичайно, прогрес не стоїть на місці і нова і досконаліша електротехнічна продукція стає більш популярною, затребуваною. Металорукави в 90-ті роки вже користувалися популярністю, яка в наступне десятиліття пішла на спад. Сьогодні ж, у зв'язку з необхідністю економно вирішувати різні електромонтажні роботи, металорукав має стабільний попит.
Як зберігати
Виробники рекомендують зберігати металорукава, використовуючи контейнер або піддони. У сухих приміщеннях, захищених від довкілля. Не допускається зберігання у вологих місцях на підлозі.
Історія винаходу
Пов'язана історія виникнення металорукава з паризьким ювеліром Євгеном Левавасером (Eugne Levavasseur) та 1885 роком. Також поряд із цією людиною згадується і ім'я Генріх Вітцеман (Heinrich Witzenmann), який у Німеччині в 1954 році заснував фабрику з виготовлення ювелірних виробів.
Тема для окремої історії – хто ж перший вигадав виготовляти рукави з металу, щоб отримати гнучку трубку, і хтось у результаті отримав патент. Головне, що цей винахід вирішили використовувати і для інших промислових потреб, що посприяло початку виробництва металевих рукавів у 1890 році. Це були рукави для електротехнічних робіт, а рукави для галузі машинобудування. Дану продукцію використовували як оболонку з хорошими характеристиками гнучкості для трубопроводів високого тиску та гальмівних шлангів, які вже пізніше вдосконалилися та набули сучасного вигляду. А ось в електротехніці переважно застосовуються металорукава негерметичні, вальцьовані, що виконують захисну роль від механічних та електромагнітних впливів ззовні.
Автор: МЕГА КАБЕЛЬ