Розетки та вимикачі! Що це таке? Як обрати? Де купити? Основні рекомендації

На сьогоднішній день завдяки величезному вибору електроустановних механізмів здійснюється як доповнення найнезвичайнішого та дизайнерського рішення щодо облаштування будь-якого підвищення, так і забезпечення комфорту під час керування в ньому світла. При підборі даного пристрою приділяється увага не тільки зовнішньому вигляду (форма, забарвлення, матеріал виготовлення), а й якості виробництва, а також безпеки моделі під час подальшої експлуатації.

Рекомендації щодо вибору вимикачів

Як відомо, вимикач є пристроєм, що впливає на мережу за допомогою розмикання або замикання контактів. Виходячи із способу впливу вимикачів на механізм, виділяють клавішні, кнопкові, важільні, натискні, шнурові та сенсорні.

Типи вимикачів за функціональністю:

Звичайний вимикач розмикає електричну мережу в одному положенні, а замикає в іншому;
Імпульсний вимикач - впливає на електричну мережу тільки через безпосереднє натискання, не затримуючись в цьому положенні (наприклад, дзвінок);
Прохідний, перехресни й вимикач має чималу кількість контактів і роз'ємів. Даний вимикач замикає в будь-якому положенні електромережа, і у разі підключення двох лампочок одна з них працює в одному положенні, а друга при іншому;
Світлорегулятор та димер – регулюють яскравість освітлення за допомогою ламп розжарювання, галогенних ламп, світлодіодів;
"Розумний" сенсорний вимикач - високотехнологічний сучасний пристрій, що володіє спеціальними особливостями (включення та відключення через обумовлений період часу, управління світловим потоком, не бачачи при цьому вимикача), відмінно вписується в систему розумний будинок.

Насамперед при виборі вимикача визначається вид проводки всередині приміщення – відкритий чи прихований. У разі відкритої проводки необхідно вибирати накладний вимикач (часто проводка у сільських та ”сталінських” будинках). У будинках із прихованою проводкою вдаються до використання вимикача із ”утопленою” коробкою, корпус якого прикріплюється за допомогою шурупів.

Вибір вимикачів також залежить від:

Рухливості елементів конструкції (якісний пристрій має на увазі їхній вільний рух, але не базікання);
Виробника та знаку якості;
Гарантії від виробника, а також наявності паспорта та інструкції з налаштування та застосування пристрою;
Естетичного зовнішнього вигляду (рівна поверхня, гладкі кути, акуратні лінії);
Якісного матеріалу, застосованого під час виготовлення вимикача;
Ваги пристрою;
Запасних частин вимикача (різних пристроїв для кріплення – клямок, знімних рамок та інших запчастин).

Нинішні моделі вимикачів, представлені величезною кількістю, мають різні допоміжні елементи та можливості. Досить популярними є вимикачі з вбудованим світловим маячком для підсвічування вимикача вночі, так званий вимикач з підсвічуванням. Для всіх сучасних моделей характерний цікавий дизайн. При виготовленні декоративних панелей до них використовується не тільки високоміцний пластик з різною гамою кольорів, але і дерево, метал, фарфор, скло, шкіра, а також штучний камінь.

Вимикачі

На сучасному ринку існує безліч вимикачів, які, як і розетки, складаються з трьох частин – колодки, контактів та захисної кришки. Якщо розетка служить для підключення до мережі, вимикачі працюють навпаки, розриваючи ланцюг. Весь принцип роботи вимикача побудований на контакті, що розмикає або замикає ланцюг при зміні свого положення. До вимикачів підходить фазовий та нульовий провід.

За методом комутації існують вимикачі з гвинтовими або безгвинтовими затискачами. Перший метод має на увазі затискач дроту між пластинами за допомогою гвинтів. За рахунок безгвинтового затиску здійснюється прискорена установка, а конструкція пристрою забезпечує міцний контакт струмопровідної арматури та проводів.

Типи вимикачів типу монтажу:

Накладні (зовнішні) – монтуються у разі відкритої проводки або коли неможливе встановлення внутрішніх вимикачів;
Вбудовані (внутрішні) – використовується із проводкою прихованого типу.

За способом включення та відключення вимикачі бувають наступних типів:

Поворотного;
Кнопкового;
Клавішного;
Мотузкового;
Сенсорного;
Бездротовий;
Димери;
З наявністю датчика руху.

Вимикачі поворотні, створені близько століття тому, нині популярні серед любителів ретро-стилю.

Кнопкові вимикачі, що управляють освітленням в кімнатах, використовуються нещодавно і виглядають в інтер'єрі дуже незвично і оригінально.

Найбільшою популярністю користуються клавіші вимикачі. На даний момент саме ними обладнано безліч офісних або житлових будівель. За рахунок дво- та триклавішних вимикачів можливе керування не однією групою приладів освітлення.

За допомогою вимикача з вбудованим датчиком руху можна відстежити пересування та включити освітлення з появою людини, відповідно відключити його у разі відсутності рухів. Як правило, вимикачі цього типу використовуються для короткочасного включення світла та гарантування безпеки (наприклад, вони сприяють включенню сирен, прожекторів, камер відеоспостереження, коли людина потрапляє до кола датчика). Найчастіше подібні вимикачі встановлюються у приватних будинках на сходах.

Вимикачі зі шнуром (мотузкові) вважаються досить екзотичним виглядом, проте пропонуються багатьма виробниками. Мають низку властивостей, не характерних для вимикачів інших типів. Властивості, що поєднуються в такому вимикачі, інших типів вимикачів відсутні. При експлуатації мотузкові вимикачі дають людині тактильні неповторні відчуття, їх можна легко знайти на дотик.

Нововведеними моделями пристроїв керування світлом є сенсорні вимикачі, принцип функціонування яких полягає в керуванні струмом за допомогою мікросхем. За рахунок мікросхеми повністю виключено появу короткого замикання, що у свою чергу збільшує термін використання ламп у кілька разів і збільшує ресурс вимикача у зв'язку з низьким ступенем зношування. Для функціонування цього вимикача досить простого дотику.

Дистанційні вимикачі, комплект з пульта та блоку управління, нагадують зовні звичайні вимикачі, вони часто плоскі. Для їх монтажу не треба штробити або свердлити стіну – вимикачі закріплюються з використанням шурупів або скотчу двостороннього у зручному місці. За рахунок радіосигналу, що приймається реле, відбувається розмикання або замикання ланцюга на фазі, що йде до світлових джерел. Радіус дії, що залежить від використаних матеріалів та особливостей будови житла, зазвичай становить 20-25м. Живлення передавачів залежить від батареї, термін експлуатації якої в залежності від інтенсивності застосування становить близько 5 років. За допомогою даної системи можливе регулювання світла з будь-якого місця в приміщенні. Бездротовий вимикач, що є непростою системою керування освітленням у «розумному будинку», можна доповнювати різними модулями. Дані системи популярні за рахунок надійності та простої установки, вирішуючи у свою чергу проблеми зі стаціонарною проводкою.

Дімери, що управляють інтенсивністю освітлення, на сьогоднішній день також дуже популярні. На зовнішній панелі можуть бути розташовані кнопка, що крутиться, клавіші або ІЧ-датчик, що приймає від пульта управління сигнали.

Залежно від типу ламп, димери поділяються на такі групи:

Управління галогенними або люмінесцентними лампами;
Управління галогенними лампами, що підключаються трансформатори феромагнітного та електронного типу;
Управління світлодіодними енергозберігаючими та люмінесцентними лампами з електромагнітним баластом.

Світлорегулятори сучасного типу керують яскравістю, імітують присутність, відключають світло в автоматичному порядку, плавно включають та відключають світло, а також виконують функцію керування у дистанційному порядку.

Перемикачі (дублюючого, перекидного або прохідного типу) – звичайні клавішні вимикачі, що нагадують зовні, але відрізняються іншою схемою роботи. Якщо за допомогою звичайного вимикача ланцюг лише розривається, то перемикач, що розмикає один ланцюг, перекидає контакти на інший. Завдяки цій властивості перемикачі цього типу можуть регулювати освітлення відразу з двох і більше місць. У схему управління більш ніж з двома перемикачами до неї додаються перехресні перемикачі, які можна ставити в необмеженій кількості. Зручну та надійну роботу даних пристроїв високо оцінюють клієнти, а кількість об'єктів, де застосовуються ці перемикачі, щороку зростає.

Зараз вимикачі виконують значно більше обов'язків, ніж спочатку. Насамперед вони є найважливішим компонентом дизайну. Також завдяки вимикачам економиться електроенергія, здійснюється керування освітленням, піднімаю комфорт життя людини до максимуму.

Розетки, їх типи та характеристики

Розетка є невід'ємною частиною електропроводки. Це пристрій, що з'єднує за допомогою вилки або штепсельного гнізда електричні прилади з електричною мережею.

Конструкція розетки:

Корпусна основа;
Сердечник (за допомогою опори з ізоляційного матеріалу скріплюються контактні затискачі та пелюстки троянд);
Пелюстки троянд (стягуються пружиною біля основи);
Клеми (для з'єднань із проводами).

Типи розеток за методом кріплення:

Накладна розетка (застосовується при відкритій проводці);
Розетка, що вбудовується (для прихованого типу проводки).

Типи розеток за призначенням:

Силова;
Сигнальна;
Для звукових сигналів;
Для телефонних ліній;
Для радіоточок.

Розетки бувають однофазні та трифазні, відрізняються за показником максимально напруги, струму та міцності.

Підбір розетки

При виборі розетки, так само, як і виборі вимикача, від виду проводки (відкритої або прихованої) залежить і тип необхідного пристрою (розетка накладна або вбудована). Далі слід звернути увагу на технічні характеристики, необхідний діаметр та корпус розетки, захищений від зовнішніх негативних факторів (вологи, сторонніх предметів).

За допомогою спеціального маркування на корпусі (IP AB) можна визначити рівень його захисту. Наприклад, літера ”B” визначає захист корпусу від вологи, разом із цифрою ”0” має на увазі незахищеність від вологи, поєднання із цифрою ”4” свідчить про захищеність корпусу від водяних бризків під будь-яким кутом. З допомогою літери ”А” можна визначити показник захищеності від пошкоджень механічного характеру. Для дитячої кімнати краще підбирати розетку із вмонтованими спеціальними шторками, що закривають отвори розетки відразу після вилучення вилки.

Правильний вибір розетки залежить від наступного:

Наявність гарантії від виробника;
Фірми-виробника;
Супутніх документів (паспорт на виріб, рекомендації та інструкції щодо монтування та застосування);
Акуратному виду, якості пластику та відсутності специфічного неприємного запаху;
Наявність у проводці заземлюючого провідника, від якого залежить, буде розетка з додатковим заземлюючим контактом або без;
Підведення для дроту;
Наявність допоміжних пружин (розетки з додатковими пружинами в роз'ємах характеризуються тривалішим терміном експлуатації);
Кількості запчастин і легкості пристрою (розетка, наприклад, може мати дві деталі, що вставляються один в одного і замикаються, після чого їх необхідно вставити в отвір і приєднати).

Для сучасних розеток характерні різноманітні відтінки, оригінальні форми. Вони здійснюють як безпосередні функції, а й у ролі прекрасного декору.

Отже, з вище сказаного ми вже знаємо, що розетки – найважливіший елемент для будь-якої з домашніх електричних мереж. Крім силових класичних розеток постійно з'являється величезна кількість нових видів цих механізмів, що відрізняються від попередніх зразків, але суть та ж.

У конструкцію штепсельної розетки, повна назва пристрою, входять такі елементи:

Контакти;
Підстава (тобто – колодки);
Корпус захисту.

Контакт розетки є її основним робочим елементом, через який енергія з кабелю передається на контакти пристрою, що підключається. Пружність металевого сплаву, з якого виготовлений контакт, сприяє безпечному з'єднанню розетки зі штирьками вилки. На одній стороні контакти приєднуються до силового провідника з використанням клавішних або гвинтових затискачів, з іншого боку з вилкою. Важливі технічні характеристики контактів – це сила струму та напруга, яку вони розраховані. Якщо показник сили струму в розетці старого зразка становить 6,3–10 А, а напруги номінального – 220–230 В, то у сучасних пристроях величина сили струму – 10–16 А. Саме ці показники визначають сумарну потужність електричних приладів, що приєднуються до розетки. .

У сучасних розетках проміжки між вихідними контактами більше, ніж у попередників, а діаметр штирьків вилки збільшився на 8 мм і становить 4,8 мм. У розетках нинішнього виробництва можливе встановлення трьох проводів: нульового, заземлюючого та фазового, тоді як у пристроях старого зразка лише двох – фази та нуля.

На колодці, на підставі розетки, утримуються контакти із захисним корпусом. При виготовленні колодки застосовується кераміка (міцний та вогнестійкий діелектричний матеріал) або карболіт (у застарілих моделях). У деяких випадках трапляються пластикові колодки. На колодці розетки, що вбудовується, є кріплення, що використовуються при її монтажі в підрозетнику. За рахунок захисного корпусу розетки, зовнішньої покришки роз'єму з отворами під вилку здійснюється функція захисту та декорації. У деяких моделях розеток у кришці встановлені спецпристрої (кришки, кнопки виштовхування вилки, захисні шторки, підсвічування). Кришки з термостійкої пластмаси, що не б'ється, з різними вставками служать для прикраси розетки і легкозамінні в разі необхідності.

Основні види розеток:

Вбудовану розетку монтують із проводкою прихованого типу в коробці для встановлення (підрозетника). Назва цієї розетки разом із контактами колодка, занурюється в стіну, а захисний корпус із площини стіни майже не виступає. Для монтажу накладної розетки не потрібний отвір у стіні, достатньо прикріплення до поверхні. Роз'єм оточений захисним корпусом. Контакти розетки із заземленням з'єднані із заземлюючим проводом. Дані розетки встановлюються у мережу із заземленням.

Подвійну розетку використовують при підключенні двох штепсельних виделок одночасно. В основі розетки тільки одна колодка зі стандартним розміром, у зв'язку з цим вбудований вид подвійної розетки встановлюється в одну коробку (підрозетник). При необхідності підключення в одному місці більше двох гнізд з відкритою проводкою розміщуються накладні колодки, з прихованою - монтуються кілька розеток з одним гніздом з накладенням зверху.
Існує багато видів розеток з додатковими функціями, основна їхня відмінність полягає в корпусі або додаткових гаджетах, встановлених у колодці. Серед найбільш поширених пристроїв виділяють підсвічування, таймер відключення, захисні шторки для дітей, виштовхувач вилки, вологозахисні кришки.

Існує також прохідна розетка, яка не кінцева в електроланцюзі. Запитуючи таку розетку, силовий провід переходить до наступної. Цей тип розеток монтується при безкоробковому підключенні дроту. Крім розеток силового типу є розетки для наконечників кабелю інформаційного. Відмінність антеної розетки від звичайної силової полягає у зовнішньому вигляді введення. Замість двох звичайних отворів під штирі вилки в ній знаходиться роз'єм під наконечник антенного кабелю. Розетку монтують у місці знаходження телевізора або переносять із одного місця на інше.

Розетка телефонна зроблена під роз'єми телефонних апаратів. Бувають як прості телефонні розетки, які встановлюються біля телефонного апарату, так і складні, що мають розміри та вид розетки силового типу.

Комп'ютерна розетка, зовні схожа на телефонну розетку, відрізняється від останньої кількістю контактних проводів і розмірами кабельного наконечника. Її використовують при підключенні до Інтернету та з'єднанні між собою комп'ютерів.

Численні види різних розеток можуть мати в єдиному корпусі телефонні, комп'ютерні та антенні роз'єми. Якщо необхідно під'єднати роз'єми, що не збігаються, вдаються до використання спеціальних перехідників, а так звані євророзетки виготовлені відповідно до німецького стандарту.

Одними з основних критеріїв при виборі розеток є максимальна зручність, особливості розведення електричної мережі та кількість ламп у освітлювальних приладах. Оскільки розетки піддаються впливу механічної сили, при їх виготовленні необхідно вибирати матеріали з підвищеною міцністю (наприклад, пожежостійку та ударостійку пластмасу). Для облицювання, як правило, застосовується термопласт або дуропласт. Перший матеріал має найбільшу популярність, за рахунок своєї пластичності може згинатися в будь-яку форму. Дуропласт, більш жорсткий і твердий матеріал, не спалахує і не дряпається.

Для визначення рівня захисту на упаковці розетки найчастіше вказується спеціальний IP код, що визначається двома цифрами: перша цифра – ступінь захисту від крихітних предметів та пилу (від 0 до 6), друга – показник захисту від впливу вологи (варіація від 0 до 8). Чим вище рівень IP, тим дорожче розетка і краще захист.

Для різного типу приміщень є свої параметри:

Квартира – IP20;
Ванна кімната – IP44;
Вулиця – IP65 та вище.

Від якості продукції залежить її експлуатаційний термін, її установку краще довірити професіоналам, ніж визначається безпека у Вашому будинку.

Менеджери нашого інтернет – магазину ”Мега – Кабель” серед величезного асортименту допоможуть Вам у підборі ідеальної моделі для будь-якого типу приміщення.

Автор: МЕГА КАБЕЛЬ