Дворові споруди приватного будинку та дачі: правильне виконання електропостачання.
Маючи свій приватний будинок чи дачу, складно уявити, що на прибудинковій території немає жодних додаткових споруд. Мешканці заміських котеджних містечок та приватних секторів активно будують льохи, гаражі, господарські приміщення, лазні, майстерні, літні альтанки та зони відпочинку. Звичайно, до таких споруд необхідно підводити електроенергію для повноцінного користування – освітлення, опалення, підключення побутових та інших електроприладів. Розглянемо деякі рекомендації, що ґрунтуються на типових помилках домашніх електриків-аматорів, для забезпечення безпечної та надійної проводки.
Основні засади проекту електричного постачання будівель
Обов'язковим етапом, що передує електромонтажним роботам, є продумування та складання плану проекту. Таким чином ви позбавитеся непотрібних витрат і втрати часу.
Електромережа та її структура
Прийнятною та рекомендованою офіційними джерелами є радіальна схема підключення проводки. У цьому випадку від головного розподільчого щитка відходять кабельні лінії радіально всім споживачам. При цьому всі автоматичні вимикачі та прилади захисту розташовуються централізовано, що є дуже зручним з погляду електротехнічних законів. Практичний досвід показав, що це вимагає прокладення великої кількості магістральних шляхів, а значить і значно більших витрат на кабельну продукцію.
Як альтернативний спосіб, варто відзначити інший варіант - деревоподібна структура прокладки. У такому разі електроенергія від головного щита будинку може подаватися не до одного у споживача, а й до цілих груп. Так, якщо розглянути цю структуру в розрізі сьогоднішньої теми, то, наприклад, приміщення під лазню і хоз.постройку, можна запитати і підключити до загальних автоматів поруч майстерні, що стоїть поруч. Важливо враховувати такі групи, наскільки часто користуються тими чи іншими приміщеннями.
Також деревоподібна схема дає можливість чіткіше побудувати собі структуру приміщень за величиною запитки, а також значно заощадити кабель.
Щитки електричні встановлюються лише у сухих приміщеннях, закритих від впливу довкілля. Під винятки потрапляють лазні, сирі підвали.
Технічні приміщення, як правило, вимагають наявності роздільного живлення із забезпеченням захисту силових ліній та освітлювальних пристроїв. Виконується це використанням окремих кабелів, що є захистом при виникненні аварійних ситуацій. Так, при короткому замиканні можна розділити силовий ланцюг і залишити в робочому стані освітлення будівлі.
Типи проводки та їх вибір
Способи прокладання кабелю та дроту є відкриті, закриті (всередині підлоги, стелі, стін). Якщо основне призначення приміщення є технічним, то використовують відкриту прокладку. Розташовують кабель по стінах, на безпечній відстані один від одного. Позитивний момент полягає у простоті монтажу, тому що немає необхідності прокладати штроби.
За наявності дерев'яних стін і стель досить затребуваний відкритий спосіб прокладання в ретро-стилі, коли використовуються ролики. Також для дерев'яних конструкцій можуть підійти якісні, сучасні на вигляд кабель-канали. Швидкий монтаж, естетичність та безпека гарантовані.
Проведення всередині стін є безпечнішою в плані захисту її від зовнішніх несприятливих впливів.
Як вибрати відповідний варіант підведення кабельних магістралей
Найголовніше при проведенні напруги до дворових споруд, це надійність та безпека. Виконати його можна двома способами: провести дроти по стовпах повітряним способом або прокласти кабель під землею. Використовується прокладка кабелю по стовпами стінам рідко. Використання конструкцій типу тимчасових подовжувачів, які постійно доводиться розмотувати та змотувати, не рекомендується, оскільки може спричинити електротравматизм.
План розміщення електроприладів у приміщенні
Ще до того, як відвідати магазин з торгівлі з кабельними та електроустановними товарами, вирішіть, де саме будуть знаходитися місця розподілу електрообладнання, скільки освітлювальних приладів необхідно, скільки розеток, розподільних коробок тощо. Розплануйте всі місця розташування та відстані між ними. Це допоможе максимально точно підрахувати необхідну довжину кабелю. При цьому не забувайте врахувати резервну кількість. Так, кожне місце з'єднання проводів повинно мати запас 10-15 см. Отриману загальну суму довжини кабелю збільшіть на 10% - це можливі вигини в процесі прокладки.
Підведення електрики до прибудинкової споруди
Введення здійснюється двома способами: повітрям і під землею.
Повітряний спосіб прокладки вимагатиме наявності стовпа на відстані не більше 25 метрів від точки введення. Поруч із місцем введення встановлюється трубостійка з ізоляторами, куди і кріпляться дроти. У цьому випадку місце введення необхідно захистити від потрапляння опадів. Також, використовуйте надійні елементи кріплення, відтяжки, щоб конструкція могла витримати навантаження вітром і налипанням мокрого снігу з подальшим зледенінням. Якщо використовується самонесучий провід СІП, додатково купуються якісні анкерні кріпильні затискачі.
Також необхідно організувати траншею в ґрунті, глибина якої має бути не меншою, ніж рівень промерзання ґрунту взимку. Оскільки промерзання часто призводить до деформації грунту, значить і псування кабелю. Для проходження через стіни використовують трубу з металу. Кабель у ній «одягають» у теплоізоляційний матеріал. Вхід герметизують монтажною піною або іншим подібним будівельним матеріалом, щоб запобігти потраплянню всередину вологи, а також пошкодженню дрібними гризунами.
Прокладання кабелю у ґрунті.
Заздалегідь варто відзначити, що неправильне зберігання та транспортування кабелю завжди передбачає ризик ушкоджень поверхневого шару або ізоляції живих токонесущих. Кабель із покриттям з полівінілхлориду не прокладається при негативних температурах, т.к. може спричинити появу мікротріщин на згинах. Це призводить до порушення герметичності та розвитку подальших ушкоджень. Саме тому, після доставки кабелю до місця прокладки, перевіряйте одразу ж, використовуючи електровиміри, його на цілісність. Для цього є прилад – мегаомметр.
Якщо під такий вид прокладки підібрано броньований кабель, це означає, що він має захист від різних пошкоджень механічного характеру. За відсутності такого захисту використовують ПВХ труби або труби з азбестоцементу, металу.
Вибирайте прокладку траншей так, щоб вони не перетиналися з іншими інженерними трасами – тепловими, газовими та іншими. Часто, при попаданні по дорозі траси клумб, газонів, декоративних доріжок практикують спосіб проколу ґрунту.
Дно викопаної траншеї засипають піском, змочують та трамбують. Шар піску становить 15 см, після утрамбування – 10 см. Видаляються все велике каміння, поверхня вирівнюється.
Труби герметично збираються встик за допомогою пластмасових сполучних муфт. У покладені труби міститься кабель. На торцеві частини труб кріпляться заглушки із пластмаси. Поверх траса засипається піском шаром 15 см і також трамбується до 10. За фактом, весь кабель у трубі повністю навколо засипаний шаром піску.
Наступний етап – засипання лінії половиною загальної кількості викопаного ґрунту. Зверху лягає сигнальна стрічка або цегла, щоб попередити на майбутнє, у разі ремонту чи інших прокладок наявність траси в даному місці.
Загальне освітлення території, дворові будівлі
Щоб провести освітлення великої ділянки, використовуються світильники високої потужності у герметичному корпусі на певній потрібній висоті. Самонесучі конструкції є запорукою безпеки та довгострокового використання.
Автор: МЕГА КАБЕЛЬ